Ніжинські підземелля
Коли у далекому 2002 році неподалік храму Всіх Святих, який розташований у центральній - історичній частині Ніжина, під колесами вантажівки провалився ґрунт, ніхто навіть не здогадувався, що під землею і ховається справжня сенсація, так звані ніжинські підземелля, котрі повноцінно почнуть досліджувати більш ніж через десять років, а самі вони стануть, без перебільшення, однією з візитівок міста над Остром.
«Ніхто не те що досліджувати - лізти туди не хотів»
Ніжином і раніше ширилися перекази й легенди про підземні ходи та приміщення. Старожили розповідали про шляхи, що з'єднують під землею ніжинські храми, яких тільки на головній вулиці міста - Гоголівській - півдесятка. Однак розкопки почалися не відразу...
- Коли сталося просідання ґрунту під автомобілем, я ще був студентом, - пригадує Іван Кедун, один із ініціаторів дослідження підземного Ніжина, відомий археолог, доцент кафедри всесвітньої історії Ніжинського університету. - Звісно, було зрозуміло, що в тій місцині є пустоти, якщо ні з того ні з сього добряче провалилася земля. Але тоді я не надав цьому особливого значення. Можливо, через те, що ще навчався, а може, й тому, що великої зацікавленості той випадок у науковців і громадськості не викликав. Походили, подивилися, на тому все й скінчилося...
Проте з роками цікавість розпалювалася, накопичувався досвід, думка про підземний Ніжин усе більше турбувала молодого науковця. Як виявилося пізніше, не тільки його. Ще одним натхненником активного дослідження ніжинських підземель став Михайло Булигін - місцевий активіст і депутат. Саме за його ініціативою, яку підтримав Іван Кедун, атакож небайдужі ніжинці, було зроблено перші кроки з виявлення та наукового оформлення підземних приміщень. Адже, за словами Михайла Миколайовича, всі начебто і знали про ті підземелля, говорили, та коли доходило до справи, ніхто не те що досліджувати, лізти туди не хотів...
Підвали магістрату
Поворотним для ініціаторів масштабної розвідки став квітень минулого року, коли до Ніжина запросили фахівців лабораторії неруйнівних методів дослідження. Вони за допомогою георадару просвітили територію історичної частини міста, і здогадки та припущення підтвердилися. Біля Всіхсвятської церкви на площі близько 200 квадратних метрів, де у XVIII столітті стояли грецький та міський магістрати, було виявлено підземні тунелі та приміщення заввишки чотири метри.
Уже в травні 2016-го почалися роботи із розчищення входу до тих підвалів. Спочатку все трималося на ентузіазмі та добрій волі ініціаторів і пересічних ніжинців, котрі зголосилися допомагати відновлювати цінні історичні об’єкти.
Згодом почалися роботи під землею, на глибині до семи метрів. Перед дослідниками постали цегляні стіни колишнього підвалу, обриси чималої кімнати з майстерно викладеним склепінням стелі, арками підземних вікон та переходів у інші приміщення. Було виявлено вентиляційні та світлові отвори, а також коридори, що вели в підземні кімнати, розташовані поза підвалами магістрату. Це свідчило про комплекс підземель у центральній частині Ніжина.
Підвали грецького магістрату, за припущеннями науковців, використовували для зберігання товарів та продуктів, можливо, і відомих ніжинських огірочків, адже греки були знаними торговцями. Про практичне використання інших підземних кімнат, розташованих поза підвальною частиною магістрату, поки нічого не відомо.
Доля будівлі грецького, а згодом і міського магістрату, що теж розміщувався на цьому місці, доволі терниста. Приміщення кілька разів руйнувала пожежа. Тривалий час воно стояло недобудованим. У фондах Ніжинського краєзнавчого музею зберігаються фотознімки, датовані періодом 50-х років, на яких видніються рештки стін колишнього магістрату, котрі були повністю знищені під час чергової реконструкції. А от підвали будівлі збереглися досить добре. Після війни двірники та будівельники бездумно засипали підземні кімнати сміттям і землею. Недарма в ґрунті, котрий піднімають назовні, часто можна побачити шматки радянських гранчаків {а часом навіть цілі склянки!) та рештки іншого посуду з маркуванням «общепит».
- Серед знахідок є й доволі цінні речі, - каже Іван Кедун. - Приміром, нещодавно виявили з десяток монет другої половини XVII століття. Також трапляється чимало старовинних пляшок і кераміки.
Влада підтримала, вчені зацікавилися
Відновлювати історичну спадщину - задоволення не з дешевих. Тим паче, коли йдеться про розчищення підземель. Потрібна була постійна підтримка, інакше проект міг зупинитися ще на стадії зародження. Це зрозуміли і в міській раді, де одностайно ухвалили рішення про підтримку проекту, що творить сучасний імідж Ніжина. Руку допомоги простягнув і ректор ЙДУ імені М. Гоголя Олександр Самойленко. Відтепер на університетському тракторі вивозять ґрунт із розкопок.
Не зосталися непоміченими ніжинські підземелля і для вітчизняної наукової спільноти. Для обговорення і презентації перших результатів підземної експедиції, а також визначення подальших кроків дослідників у лютому нинішнього року в Ніжині провели науково-практичну конференцію. Вчені з Інституту археології НАН України та багатьох інших наукових установ оцінили здобутки археологів Ніжина і дали поради щодо укріплення розчищених площ та обмеження доступу громадян і автотранспортних засобів на території, де безпосередньо проводяться розкопки.
Ніжинські підземелля стали сенсаційною темою і у вітчизняному ме-діапросторі. Звістку про розкопки поширили Україною журналісти багатьох національних ЗМІ, котрі завітали до міста над Остром у рамках прес-туру всеукраїнської акції «Сім чудес України», в якій Ніжин, нагадаємо, переміг. А в кінці 2016-го українська служба ВВС назвала ніжинські підземелля одним із кращих археологічних відкриттів року.
Мрія археолога і депутата
- Такі здобутки неабияк надихають, - зізнаються дослідники. - Удвічі приємніше, що завдяки нашій праці Ніжин потроху виходить із тіні, відновлює свою туристичну привабливість. Це тільки початок нового масштабного дослідження ніжинської минувшини, яке має дати хороші плоди.
Спілкуючись з нами, Іван Кедун із вдячністю й гордістю дивиться в бік розколу, де не покладаючи рук працюють викладач В’ячеслав Прудько, аспірант Олексій Пархоменко, магістри Андрій Бец і Ярослав Лицевич. З-під землі через отвір по мотузці невпинно піднімаються відра із землею й камінням. Робота кипить...
- Для мене тахлопців-магістрів це неоціненний досвід, практика, що перевіряє теорію, засвоєну на парах, - каже аспірант Центру пам’ятко-знавства України Олексій Пархоменко. - Коли археологія - найбільше захоплення, стиль життя, то навіть фізична праця здається не такою важкою, бо маєш справу зі справжнім таїнством - дарувати людям їхнє минуле.
Головні ініціатори початку розкопок підземель - депутат міської ради Михайло Булигін і археолог Іван Кедун - вірять, що в розчищених приміщеннях діятиме музей археології Ніжина і працюватимуть випускники істфаку гоголівського вишу. А тунелями та кімнатами колись пролягатиме туристичний маршрут «Ніжин підземний», який приведе туристів у маленьке містечко з великою історією...
Автор: Михайло Ломоносов, "Деснянка" №17 (650) від 27 квітня 2017, gorod.cn.ua
