Батальйон «Ніжин» втретє рушив на схід
Вчора, 17 вересня,, з площі ім. Франка містяни проводжали добровольців на фронт у складі батальйону «Ніжин». Це вже третя група, яка їде на схід під керівництвом Миколи Коханівського та Бориса Гуменюка.
Командир батальйону Микола Коханівський сказав перед строєм добровольців: «Вже завтра ввечері Ви можете опинитися на передовій. Вам не будуть платити зарплату, вам не дадуть пільг, але у вас є шанс стати героями».
Комбат розповів про перебіг справ на фронті цієї «позиційної, окопної війни», про двох поранених, та одного важкопораненого хлопця, який перебуває на лікуванні у Дніпропетровську. Говорив про ворога «сатану із Кремля», який забравши Крим, намагається відібрати й Донецьк, а згодом, якщо його не спинити, проверне це з іншими містами України.
Підтримати добровольців зібралося чимало людей. Серед яких, вже традиційно, маленькі ніжинці – діти з садочку № 23. Вони мали особливу місію. Малеча розповідала вірші присвячені захисникам та дарували власноруч зроблених голубів миру, малюнки-обереги. «Долоньки, які зображені на малюнках, будуть зігрівати вас у дорозі, а коли ви повернетеся назад, вони ж вас і обіймуть».
За дитячі малюнки командир батальйону ОУН дякував особливо, розповів, що «долоньки, які малювали ніжинські дітлахи вже рятували їх своїм теплом та любов’ю, коли бійцям дивом вдалося вижити під мінометним обстрілом». Тож до дитячих подарунків вони ставляться вкрай серйозно.
Військовий капелан отець Павло заспівав гімн, який підхопили не тільки військові, а й всі присутні. Він прочитав молитву та окропив святою водою тих, хто вже завтра рушить на схід.
Ніжинці не відпустили вояків без подарунка. Бійцям батальйону “Ніжин” передали зроблений власними руками броньовик. Бойовій машині одразу ж дали ім’я “Бандеромобіль”.
Авторами цього творіння стали депутат міськради Олександр Шалай та громадський активіст Михайло Булигін. Вони і передали техніку командиру. “Тепер цей броньовик ваш!” — сказав Олександр Шалай. Потім майстри подякували всім, хто допоміг у створенні бойової машини.
До слова про броньовик. Машина вийшла на славу, зовнішнім виглядом — симпатична і загрозливо-прекрасна. Шість тон металу та спеціальні куленепробивні шари захищатимуть пасажирів. Фарба на бандеромобілі ще бралась до рук, бо дороблювали машину цілу ніч і фарбували під схід Сонця.
Валерій Боровик порадував присутніх новиною про тестування першого українського квадрокоптера, які відбудуться за 2-3 тижні. Запевнив, що батальйон «Ніжин» буде одним з перших в черзі на отримання цих новітніх машин. Боровик подарував зубні пасти розраховані на користування у польових умовах.
Промова, перед виголошенням присяги на вірність у Миколи Коханівського була дещо схожа на сповідь. «Війна кривава, нецікава. Я ненавиджу війну, ненавиджу возити обгорілих побратимів у шпиталі. Уклін Вам, ніжинці, за те, що ви годуєте, вдягаєте та розумієте нас». Хвилина на роздум перед присягою, хвилина, протягом якої в останній раз бійця можуть долати сумніви. За хвилину — присяга, і тоді все, ти воїн, ти вже не матимеш права на слабкість.
Присягу на вірність прийняли хлопці, які вже завтра ранком поїдуть на схід. Там їм дадуть зброю та все необхідне для війни. Багато з них вже мають бронежилети, які допомогли придбати ніжинські волонтери.
Один з вояків трохи нарікав на старе взуття, та зрештою, погоджувався він, це все дрібниці. Взуття обіцяли дати.
Бабуся підійшла до гурту хлопців та бажала їм успіху, просила, аби ті повернулися живими, аж тут раптом один з добровольців запитав:
-Дайте адресу свою?
-Тобто?
-Повернуся, зайду до Вас, чаю вип’ємо
Хлопці жартували, прощалися, аж раптом пролунав наказ збиратися.
Вони залізли у щойно подарований броньований «бандеромобіль» та з піснями рушили на тренувальну базу. Завтра на схід.