Владислав Попович,командир першого взводу 3-ї роти, про батальйон "Ніжин"
У часи, коли вже не діє антивоєнний лозунг «Make love, not war», говоримо із Владиславом Поповичем, командиром першого взводу 3-ї роти. Про хлопців з батальйону «Ніжин», тих, які пішли на схід, де говорять гармати.
Розкажіть будь ласка про структуру батальйону «Ніжин». На скільки мені відомо, батальйон «ОУН» тренується та воює пліч-о-пліч з батальйоном «Ніжин».
Вл: Батальйон «Ніжин» — це окрема одиниця, а батальйон «ОУН» також окрема одиниця. Їх пов’язує тільки те, що вони знаходяться під керівництвом Миколи Коханівського. І батальйон «ОУН» і батальйон «Ніжин» діють паралельно і очолює їх Коханівський.
Тобто, «Ніжин» не входить до «ОУН» і обидва батальйони діють як рівноправні частини?
Вл.: Діємо паралельно і, навіть, в завдання ходимо. Є бійці із «Ніжина», з «ОУН», бійці великої різниці не відчувають. Будь то боєць «ОУН» чи боєць «Ніжина». Вони разом сплять в наметах, разом воюють, разом риють окопи…
Фактично, це розділяється лише назвами, а йдуть вони разом.
Всіх ніжинців турбує скільки ж там ніжинських хлопців ? (розмова відбувалася після другого відправлення -24.08-примітка автора)
Вл: Я би не став ділити. Це є патріоти України, які захищають нашу державу. Сьогодні ми відправили близько п’ятнадцяти ніжинців і жителів нашого району.
Вони у батальйоні «ОУН» чи в «Ніжині»?
Вл. :Так, ніжинці є і там і там.
Відомо відразу куди поїдуть хлопці? Чи вони просто їдуть у напрямку сходу, а тоді вже видно буде куди потраплять?
Вл: Ні, відомо. Вони діють разом із однією військовою частиною. Разом розміщуються в населеному пункті. Сказати, в якому саме не можу, бо це є військовою таємницею.
Як довго триває вишкіл?І розкажіть про ніжинську навчальну базу. Як вона утворилася?
Вл: Завдяки меру нам надали тренувальну базу. Я вважаю, чудова база для батальйону. Там є і приміщення, в яких сплять солдати, всі побутові умови є. Саме найголовніше, що є прилегла територія, на якій і проводиться вишкіл. Це поєднання і території і приміщення.
Там тренуються і «Оунівці» і батальйон «Ніжин»?
Вл: Так-так
Скільки часу відбувається вишкіл, підготовка людини до відправки?
Вл: В основному цей вишкіл був, так сказати, швидким. Вони займались два тижні, був вишкіл. А в подальшому буде вишкіл близько місяця.
До речі, про інструкторів. Хто ці люди?
Вл: Інструктор – це ніжинський хлопець, який є спеціалістом у цьому. Прізвище я не буду говорити.
Звідки взялася ідея утворення батальйону «Ніжин»? Як перші добровольці дізналися про нього?
Вл: Першим добровольцем, мабуть, був я.
Як правильно зветься ваша посада?
Вл: Я командир першого взводу 3-ї роти.
Ви займаєтеся набором, чи ви набираєте, тренуєтеся, а тоді з ними на схід?
Вл: Я отримав завдання від командира, як людина яка проживає у цьому місті, тому мені найлегше буде. Мені було поставлене завдання організувати вишкіл. Я живу в цьому місті мені найлегше це зробити. Тому, командир і доручив це мені. Я відповідаю за вишкіл, за базу і займаюся на даному етапі завданням командира.
Ви сказали, що першим були ви, а наступні як дізналися?
Вл: Наступні? Я пояснив командиру, Миколі Коханівському, що є можливість в місті зібрати батальйон. Пояснив , що дуже багато добровольців. А найголовніше – є дозвіл місцевої влади. Батальйон був створений, тож я запропонував всім бажаючим вступити.
А який вік чоловіків у батальйоні?
Вл: Від двадцяти до шістдесяти років. Є й дівчата. Воюють зараз на передовій і дівчата. Мені відомо, що є дві дівчини у батальйоні «ОУН».
А в плані забезпечення батальйону? Волонтери, спонсори, як це все відбувається? За свій кошт купується зброю та форму?
Вл: Батальйон існує на пожертви громадян України та всіх патріотів, волонтери з Ніжина також допомагають.
З ким із волонтерів співпрацюєте?
Вл : Співпрацюємо із Народною радою Ніжинщини. Це єдині, хто зголосився допомогати нашому батальйону і завдяки їм батальйон забезпечений продуктами харчування і всім необхідним.
Хлопці із батальйону «Ніжин» та «ОУН» отримають статус учасника бойових дій?
Вл:Проблема статусу буде вирішуватися, я впевнений, але вже після бойових дій.
Тобто зараз це не першочергове завдання?
Вл: Ні, це не першочергове завдання.Наскільки це було можливо місцева влада нам допомогла. Отримати нам статус учасника бойових поки є не можливим. Прогалина законодавства не забезпечую добровольчі батальйони таким статусом. Я впевнений, що це вже вирішиться після війни.
Наступне відправлення залежить від кількості людей. Скільки повинно бути людей аби поїхати на схід?
Вл: десять людей мінімум. Десять людей — це взвод.
Як ви познайомилися із керівництвом батальйону Миколою Коханівським та Борисом Гуменюком?
Вл: Микола Коханівський очолює комітет визволення політичних в’язнів. Завдяки Миколі, справу за якою мене було засуджено перелеглянули. Мене визнали політ. в’язнем. Та, дякуючи цьому комітету, ВР було прийнято рішення про моє звільнення. З тих часів ми постійно спілкувалися. Вони допомагали нам, коли ми знаходилися за гратами і тому у мене борг честі допомогти українській справі, якою вони займаються.
Як небайдужі ніжинці можуть дізнаватися про долю хлопців із батальйону? Це потрібно звертатися персонально до Вас чи буде створена група у соціальних мережах?
Вл: Є група у фейсбуці батальйону «Ніжин». Всі останні події будуть висвітлюватися там. У нас нема бюрократичних процедур. Ми добровольчий батальйон, у нас все відкрито. Ми будемо висвітлювати всю інформацію, яка буде траплятися у нашому підрозділі
Той, хто хоче потрапити у батальйон, звертається до Вас, а що далі?
Вл: Проходить вишкіл.
А мед. комісії? Тяганина з документами?
Вл: Ну я ще раз повторюю, у нас добровольчий батальйон. Якщо людина хоче воювати і вона може фізично це…на вишколі буде видно. Якщо у неї є така фізична можливість воювати. То вона буде.
Скільки зараз на вишколі перебуває хлопців?
Вл: Тридцять чоловік.
Чому в Україні добровольчі батальйони стають популярними? Чому чоловіки зголошуються йти у батальйони охочіше, ніж йти через військкомати?
Вл: Це вже довели воєнні дії, що добровольчі батальйони піднімають дух української армії. Там, де відмовляються військові іти на операції, дуже часто буває таке, що військові звертаються до добровольчих батальйонів і ці завдання добровольці виконують. І, дивлячись на них, уже й регулярні війська починають іти за ними.
Щодо анонімності. Деякі хлопці ретельно приховують обличчя. Чи є серед них такі які досі не попередили близьких про своє місцезнаходження?
Вл: Є…є ще ті, які не знають і думають, що вони працюють і таких дуже багато, які не хочуть говорити, що вони приймають участь у бойових діях.
Яке подальше майбутнє у батальйону «Ніжин». Адже рано чи пізно все це закінчиться. Чи плануєте ви створити політичну партію? Яке буде майбутнє у батальйону?
Вл: Я про майбутнє не думаю, а тільки про те, щоб швидше закінчилася війна і, щоб всі повернултся до своїх сімей, на роботу, де вони працювали і розбудовували українську самостійну незалежну державу.
Ви плануєте працювати в тилу?
Вл: Я з того часу як звільнився весь час займаюся війною. Я не маю змоги ніде працювати, нічим іншим займатися як тільки українською справою. На нашу державу напали вороги. Я всі свої сили вкладаю в те, щоб або з автоматом в руках, або іншим чином захистити свою державу.
Яке на вашу думку ставленя ніжинців до батальйону «Ніжин». Як його сприймають?
Вл: Думаю, що нормальні люди сприймають так як і повинні сприймати громадяни України своїх захисників.
Чи не помічали ви певної неоднозначності у ставленні до вас?
Вл: Я помітив неоднозначне ставлення, але я вважаю, що це, скажімо так, недолугі люди.
Чи є якісь терміни, коли вони повернуться?
Вл: Ніяких термінів немає, адже у нас не регулярні війська, де солдати чекають, коли б швидше поїхати у відпустку. У нас добровольці і ті, які будуть воювати до закінчення війни.Якщо у когось будуть якісь причини або хтось захоче поїхати додому, його ніхто тримати не буде.
Всі патріоти повинні захищати свою державу.
І своїми діями наближати день закінчення цієї війни. А думати про закінчення…це нікому не відомо, хіба висловлювати власні припущення. Це знає лише Господь. Потрібно молитися, щоб це все закінчилося.
Батальйон «Ніжин» періодично звинувачують у тому, що ви ніби то є «охоронцями мера». Як ви могли б прокоментувати це?
Вл: Мабуть, вважають тому, що я є членом об’єднання визволення політ.в’язнів і опинився поряд із мером в той час, коли Ліннику вручали протокол в міськвиконкомі і я став свідком. Я розібрався у цій справі і побачив там політичну складову. Бачу, що ця справа замовна, немає підстав звинувачувати мера в якійсь корупційній діяльності, оскільки я впевнений, що ніякого умислу у нього не було. А не було умислу, значить не було і злочину. Це справа сфальсифікована тільки тому, що мер почав повертати комунальну власність, яка була незаконно відчуджена.
Взагалі, ніжинський мер не побоявся взяти на себе відповідальність створити батальйон, я так зрозумів, що ніхто в Ніжині не був готовий взяти відповідальність. Я вдячний нашому меру, що він не побоявся і дійсно показує своїми вчинками, що є патріоти, які не на словах, а ділом захищають власне місто.
Наскільки в Ніжині поширені проросійські настрої? Як би ви охарактеризували наше населення як ніжинець.
Вл: Я вважаю, що в Ніжині дуже слабке громадянське суспільство. Мені важко сказати як би громада повела себе у випадку агресії, захоплення міста. Але факт є фактом: у Ніжині слабке громадянське суспільство, яке не звикло свою позицію відстоювати діями.
Тобто, у разі будь якого штурму, місто би не зреагувало миттєво і не відбилась би?
Вл: Хто б захищав місто Ніжин, це зведений батальйон територіальної оборони «Ніжин», який вже протягом 4 місяців тренується , я зараз не говорю про третю роту, яка в АТО. Але вже 4 місяці ніжинці та хлопці з району тренуються. Вони перші прийняли бій на себе.
А ніжинська самооборона?
Вл: Я вважаю, що це дуже добре, що у нас існує самооборона, яка виконує функцію дружинників і разом з міліцією дивляться за порядком в місті.
Одні хлопці поїхали, інші тренуються, а хто буде охороняти Ніжин? Чи буде створена група, яка залишиться в місті і скажімо, паралельно із самообороною буде захищати місто?
Вл: Якщо буде така потреба захистити місто то всі люди, які зараз знаходяться на тренуванні відразу зреагують.Зараз такої потреби немає, але вона може з»явитися у будь-який день, якщо буде відкрита агресія Росії, то наша область це перша, яка може постаждати.
Що ви можете побажати «диванним військам»?
Вл: Я би закликав їх пройти вишкіл у нас в Ніжині і відправлятися з зону АТО. Або як хто не має такої змоги нехай займаються волонтерством і допомагають бійцям, які там воюють. Думаю, зараз кожен може бути якщо не на передовій то тут є багато роботи. Батальйон – це не тільки люди, які воюють з автоматами в руках, а це і колосальна робота тут, в тилу. Організовувати, допомагати, підвозити…це теж нелегка справа.
Чи є щось що би ви хотіли сказати ніжинцям?
Вл: Я би хотів звернутися до мешканців Ніжина. Мені дійсно неприємна така увагу до моєї особистості, я прочитав про себе дуже багато неприємних речей. Я б хотів тим, хто пише сказати - доводьте свою точку зору. Якщо ви говорите, що мене потрібно посадити у в'язницю, то, будь ласка, пишіть за що мене потрібно посадити: або за те, що в нас в місті не продають наркотики і не працює жодна наркотична точка, або за те, що я чотири місяці займаюся війною. Пишіть за що. Чи я може когось убив? Чи когось обікрав? Чи обдурив? Якщо є такі заклики, пишіть, аргументуйте те, що ви пишете.
Ні разу до мене ніхто не підходив і не казав, що я роблю щось не так. Хіба підходять і говорять, що я молодець, бо займаюся, захищаю свою державу. Ніхто до мене не підійшов і не сказав нічого поганого. Я живу чесно і я нікого не обдурив ніколи, нічого не забрав і ніяких претензій ніколи не висловлював.
Автор: Віка Пархоменко
попович наркоторгвец.