Затишшя і буря: виборчий округ № 209 на Чернігівщині
Одномандатний виборчий округ № 209, центр якого знаходиться в місті Ніжин, як на минулих (2012) так і на цих парламентських виборах вирізняється багатим різнобарв’ям партійних кольорів і одразу декількома кандидатами-лідерами.
Прозваний «округом Івана Куровського», 209-й цьогоріч має багато нових облич, непоганих програм, хоча без традиційних популістських методів не обходиться.
Передвиборчі перегони починалися тут, з великої тиші. Як би це дивно не звучало, але перша половина вересня характеризується відсутністю не тільки традиційного масштабного агітаційного масиву, а й мовчанкою в середині партій, які на той час ще навіть не всі визначилися зі своїми висуванцями. Слова літописця Нестора, записані ще в далекому ХІ столітті «і настала на Русі тиша велика», теж стосувалися тогочасного політичного життя. І їх би сміло можна було переносити і в наш час, характеризуючи ОВО № 209. Та в нашому випадку «тиша була перед бурею».
З другої половини вересня Ніжин почав вдягатися у кричущі та запальні гасла, усміхнені і серйозні обличчя. Спочатку це були білборди від «Батьківщини» з двозначними фразами на білому тлі. І жодного натяку на конкретного кандидата, просто стандартна загальнодержавна агітаційна продукція. Конкретика буде, але трохи згодом. За партією Тимошенко урізноманітнили політичне меню округу «продукти» від Громадянської позиції Гриценка. До речі і палатка їхня з’явилася у Ніжині однією із перших. Не залишилися осторонь і інші політсили та висуванці. Дуже швидко, немов гриби після дощу заявляли про себе й інші кандидати. У поштових скриньках містян запахли щойно видрукувані газети та листівки. Населення остаточно дізналося хто буде балотуватися і від кого. Дали про себе знати і самовисуванці, такі як Олександр Дубина та Валерій Зуб. У вересні стало відомо і про кандидатів від провладних сил «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту». Радикальна партія на чолі з Ляшком, презентувала в окрузі нове обличчя – Олега Волощука. Цікаво, що Ніжин дізнався про нього ще весною, коли на центральних білбордах міста майбутній кандидат закликав долучитися до акції на користь військових. Свободівців представив вже відомий Валерій Боровик, який на минулих парламентських виборах отримав друге місце, одразу після Куровського. І до речі це єдиний кандидат, що агітуючи за свою кандидатуру цього року, разом із стандартним роздатковим матеріалом, розповсюджує книжки власного авторства.
Була помічена на території округу і агітпродукція нової політсили «Самопоміч», котру очолює мер Львова Андрій Садовий. Представників від цієї партії по згаданому округу не зареєстровано, але її агітаційна діяльність все ж мала місце.
Незважаючи на події в країні, економічну скруту і заклики економити, проведення передвиборчої кампанії характеризується звичними регресивними методами. Складається враження, що партії та кандидати змагаються один з одним, на кількість видрукуваних агіток, облич на парканах і білбордах. Але ж кількість не завжди якість.
Кандидати намагаючись показати себе з якнайкращої сторони, самі того не підозрюючи, роблять гірше і собі і своєму округу. До прикладу в одному з ніжинських мікрорайонів сміття на вулицях значно побільшало з початком агітаційної «бурі». Доходить до смішного, коли інформація про одного кандидата зривається і кидається тут же під ноги, а про іншого наліплюється. Згодом ситуація повторюється з точністю навпаки. Надто бракує елементарної політичної культури, і цю проблему слід розглядати не в контексті окремого виборчого округу.
Що ж стосується ситуації в районах, то вона не надто відрізняється від міської. Хіба що тут немає білбордів, але політ макулатури вистачає. Найбільше помічено було матеріалів від Батьківщини, Народного фронту та Валерія Боровика.
– Хоч діла ніякого не роби в цей час, одні газети читай, – бідкається Наталія Ткаченко. – Що не день то щось стирчить у хвіртці.
Якщо 2012 ставка робилася на благодійність (вибори тоді виграв Іван Куровський, відомий довготривалою доброчинною діяльністю), то 2014-го такої тенденції не відчувається, навіть якщо вона і є, то не така значна як два роки тому. Більше надій покладено на засоби реклами та самопіару.
Ситуацію прихильності населення в окрузі можна окреслити одразу трьома лідерами Олесандром Кодолою (Народний фронт), Олегом Волощуком (Радикальна партія) та Олександром Харченком (Блок Петра Порошенка). Останні два кандидати добре відомі в місті і слабо в районі. В той час, як Олександр Кодола має більш менш однакові показники, як в селах так і в містах і зокрема у Ніжині. У населених пунктах Ніжинського району були помічені показові вияви прихильності до згаданого кандидата у вигляді транспарантів на воротях приватних садиб.
Одразу після трійки лідерів слід виокремити Валерія Салогуба з Батьківщина та свободівця Валерія Боровика. Обидва кандидати впевнено просувають свої «бренди» в районі. Зокрема були помічені палатки Батьківщини у багатьох селах. В свою чергу кандидатів самовисуванців в сільській місцевості знають погано.
Як бачимо передвиборчі перегони отримали свій вияв і далі не здають активних позицій. У окрузі є з чого вибирати, і є кому змагатися. Нажаль протистояння кандидатів не завжди відбуваються чистим й чесним шляхом. Але останнє слово за виборцями 26 жовтня. А поки що «буря» триває.
Публікація здійснюється в рамках конкурсу на кращий аналітичний матеріал про вибори на Чернігівщині. Детальніше за посиланням: Конкурс на кращий аналітичний матеріал про вибори на Чернігівщині
Автор: Михайло ЛОМОНОСОВ, студент НДУ імені М. Гоголя м. Ніжин
